Література – це совість людства

Література – це совість людства

Твір, який читають, має теперішнє; твір, який перечитують, має майбутнє.

О. Дюма-син

НУШимо, вивчаючи літературу, ділимось досвідом роботи у пілотних класах.

Відкритий урок з української літератури.

Вчитель: Жанна Варламова

Клас: 7-А ( пілотний)

Тема уроку: “Я хочу жити, а не існувати…Чи мають діти з обмеженимо можливостями право на щастя… ” за повістю Оксани Радушинської “Метелики в крижаних панцирах”

Учитель поставив за мету:

проаналізувати зміст твору за прийомом “Чарівна скринька”;

розвивати уміння формулювати проблемні питання та розвʼязувати їх через призму персонажів твору;

розвивати в учнів уміння формувати власне бачення ключових слів уроку – толерантність, сила волі, характер, доля, боротьба, співчуття, дружба, любов, щастя;

формувати вміння працювати із символами.

Як результат учні навчились:

правильно формувати ключові слова;

звʼязно  переказувати епізод, який найбільше сподобався;

аналізувати поведінку персонажу і робити логічні висновки.

Урок мав велике виховне значення, тому що навчав ДОБРА, ВЗАЄМОРОЗУМІННЯ, ВЗАЄМОДОПОМОГИ, ТОЛЕРАНТНОГО СТАВЛЕННЯ ДО ЛЮДЕЙ З ОБМЕЖЕНИМИ МОЖЛИВОСТЯМИ, ВИХОВУВАВ РОЗУМІННЯ ТОГО, ЩО ТІЛЬКИ ЗДАТНІСТЬ НЕ ЗДАВАТИСЬ В СКЛАДНІЙ СИТУАЦІЇ, МОЖЕ ВИХОВАТИ СИЛЬНИЙ ХАРАКТЕР.

УРОК ЗАВЕРШИВСЯ КЛУБОЧКОМ ПОБАЖАНЬ, ЯКІ ДІТИ ВИСЛОВЛЮВАЛИ ОДИН ОДНОМУ.

Література – це совість людства (Ф.Геббель).

Читання книг відкриває нам самих себе і світ (Й.В.Гете).