Сьогодні наш ліцей стояв уздовж дороги — мовчазний, зболений, єдиний у своїй скорботі. Ми зустрічали Іллю… нашого випускника, нашого Героя.
Його везли на щиті.
Йому було лише 21. Ще зовсім недавно він ходив цими коридорами, сміявся з друзями, будував плани, мріяв. А сьогодні — ми проводжаємо його в останню дорогу. Ілля Нехцат, позивний Hellxat — командир інженерно-саперного взводу. У свої юні роки він уже ніс відповідальність за інших, уже був тим, ким можна пишатися.
Його життя було коротким, але сповненим мужності, честі та любові до своєї землі.
Ми стояли і дивилися, як повільно проїжджає кортеж. Хтось не стримував сліз, хтось стискав кулаки, хтось просто мовчав… Але всі відчували одне — невимовний біль і безмежну вдячність.
Ілля віддав найцінніше — своє життя, щоб ми могли жити, вчитися, мріяти.
Сьогодні наш ліцей схилив голови.
Сьогодні ми стали трохи дорослішими.
Сьогодні ми запам’ятаємо назавжди.
Вічна пам’ять Герою🕯🙏🇺🇦
Назавжди у наших серцях